Максимальная сумма для заказа: 600 шелка

Для Покупки свяжитесь с Нами!

icq: 703-589-808

email: bankeridos@mail.ru

Вконтакте: vk.com/id382989406

ВАЖНО!

Мошенники притворяются и подделывают НИКИ нашего Сотрудника в ИГРЕ!!!
ПЕРВЫМИ МЫ НЕ ПИШЕМ НИКОГДА!
ВСЕ СДЕЛКИ ПРОХОДЯТ С НАШИМ СОТРУДНИКОМ Bank_Eridos после согласования сделки.

З історії Каразінського університету: професор Микола Барабашов — видатний астроном, редактор першого у світі атласу зворотного боку Місяця

Довгий час рельєф зворотного боку Місяця був загадкою для астрономів, адже супутник Землі завжди обернений до неї одним своїм боком — точніше, з Землі можна спостерігати лише 59% його поверхні. У середині ХХ століття вчені вперше описали ті ділянки місячної поверхні, що раніше залишалися невидимими для людського ока. Видатний астроном, професор Харківського університету Микола Павлович Барабашов відіграв у цьому одну з чільних ролей.

Микола Барабашов народився 30 березня 1894 року у Харкові. Його батько, Павло Миколайович, був професором медицини Харківського університету, а мати, Валентина Василівна, закінчила консерваторію. Від неї майбутній астроном перейняв любов до музики: він грав на скрипці, а згодом, у 1930-і роки, сконструював електроорган — прототип сучасного синтезатора.

З юнацьких років він виявляв інтерес до астрономії: робив знімки Місяця, самостійно збудував телескоп, вже у п’ятнадцятирічному віці опублікував свої перші астрономічні нотатки. Після закінчення гімназії Микола Барабашов став студентом фізико-математичного факультету Юр’ївського університету (нині це Тартуський університет в Естонії), в якому діяла одна з найкращих тоді обсерваторій.

Проте дуже скоро навчання Миколи Павловича перервала хвороба: він був змушений пройти курс лікування туберкульозу легенів у Італії, усе подальше життя хворів, переніс кілька тяжких операцій. Після поліпшення стану здоров’я Микола Барабашов продовжив навчання у Харківському університеті. Закінчивши університетський курс, був залишений на кафедрі астрономії для підготовки до професорського звання, тоді ж він почав працювати у Харківській астрономічній обсерваторії, викладати в університеті. У 1933 році Микола Павлович став завідувачем кафедри астрономії, а через три роки за сукупністю праць отримав науковий ступінь доктора фізико-математичних наук.

Під час Другої світової війни М. П. Барабашов очолював кафедру астрономії й теоретичної механіки Об’єднаного українського університету в Кзил-Орді, що об’єднував евакуйовані Київський та Харківський університети. Протягом 1943–1945 років працював на посаді ректора Харківського університету, яку залишив за станом здоров’я. У 1948 році Микола Павлович був обраний дійсним членом Академії наук УРСР, понад 15 років очолював Комісію з фізики планет Астрономічної ради АН СРСР, був членом Міжнародної астрономічної спілки, брав участь у створенні Харківського планетарію.

Середина ХХ століття стала часом стрімкого розвитку космічної техніки. 4 жовтня 1959 року відбувся запуск автоматичної міжпланетної станції «Луна—3», завдяки якій було вперше отримано знімки невидимого із Землі боку Місяця. Матеріали зйомок відправили для вивчення до наукових установ Москви, Ленінграда, а також до астрономічної обсерваторії Харківського університету, де їхнім вивченням керував Микола Павлович. В результаті за цими знімками університетські вчені підготували перший атлас зворотнього боку Місяця, редактором якого виступив Микола Барабашов. На основі цієї мапи було створено глобус супутника Землі.

Впродовж життя професор опублікував понад 500 наукових праць та навчальних посібників, виховав плеяду талановитих, відданих астрономії вчених. У квітні 1971 року видатного вченого не стало, але наукові традиції, передані та примножені Миколою Барабашовим, продовжують плекати сучасні астрономи Каразінського університету.

Ім’ям Миколи Барабашова названі кратери на Місяці та Марсі, мала планета № 2883, вулиця та станція метро у Харкові.